обладувати

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.

ВОЛОДІ́ТИ чим (мати що-небудь у своїй власності), ПОСІДА́ТИ що, ВЛАДУВА́ТИ рідше, ВЛАДА́ТИ рідше, ОБЛА́ДУВАТИ заст. Тепер Стратон Веремій володів тільки одним ставом (М. Стельмах); Газди ходили, розглядали свою землю, скільки хто її посідав (О. Кобилянська); Чим ворог мріяв владувать, йому те смертним полем стане (П. Усенко); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко); Чим обладуєм ми, те приємніше нам (М. Драй-Хмара).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обладувати — обла́дува́ти дієслово доконаного виду обладнати рідко обла́дувати дієслово недоконаного виду володіти рідко Орфографічний словник української мови
  2. обладувати — I обладув`ати-ую, -уєш, док., перех., заст. Обладнати, спорядити. II обл`адувати-ую, -уєш, недок., чим, заст. Володіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обладувати — ОБЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, заст. Обладнати, спорядити. Обладували вози в дорогу (Сл. Б. Грінченка). ОБЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., чим, заст. Володіти. Мій брат буде обладувати полем (Сл. Б. Грінченка); Чим обладуєм ми, те приємніше нам; хоч ми й іншого прагнем давно (М. Драй-Хмара). Словник української мови у 20 томах
  4. обладувати — ОБЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., чим, заст. Володіти. Мій брат буде обладувати полем (Сл. Гр.); Чим обладуєм ми, те приємніше нам; хоч ми й іншого прагнем давно (Др. Хмара, Вибр., 1969, 166). ОБЛА́ДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Обладнати, спорядити. Обладували вози в дорогу (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. обладувати — Обладувати, -ду́ю, -єш гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу. --------------- Обладувати, -дую, -єш гл. Владѣть, обладать. МВ. І. 137. Мій брат буде обладувати полем. Рк. Левиц. Володимир князь царством всім обладує. Драг. 249. Словник української мови Грінченка