обладнувати
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.
ОСНА́ЩУВАТИ чим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. — Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. — Пор. 1. обладна́ти.
Значення в інших словниках
- обладнувати — обла́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обладнувати — Ладнати, облагоджувати; (цех) устатковувати; (житло) опоряджати, обставляти. Словник синонімів Караванського
- обладнувати — -ую, -уєш, недок., обладнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що обставляти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обладнувати — ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. – Треба .. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути (Ю. Яновський); Вони гуртом .. Словник української мови у 20 томах
- обладнувати — ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. — Треба.. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути посуд рукою (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах