обладнувати

ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети.

– Треба .. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути (Ю. Яновський);

Вони гуртом .. обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі (В. Кучер);

Обладнати гавань;

// Готувати, налаштовувати що-небудь, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати.

Йому треба обладнати хоча б маленьку, але власну майстерню (А. Шиян);

Зимове приміщення для худоби потрібно обладнати так , щоб повітря в ньому було нормально теплим, сухим, свіжим (з наук.-попул. літ.);

[Лідія Семенівна:] Треба негайно обладнати окрему палату (З. Мороз);

// рідко. Те саме, що обставля́ти 2.

Через тиждень увечері завгосп разом з Катериною вже обладнували під “міський стиль” Ловачеву кімнату (В. Бабляк).

2. чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін.

Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв'язками очерету (С. Добровольський);

Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з наук. літ.).