обладнувати
ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети.
— Треба.. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути посуд рукою (Ю. Янов., II, 1958, 142);
Вони гуртом.. обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі (Кучер, Чорноморці, 1956, 287);
Обладнати гавань;
// Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати.
[Лідія Семенівна:] Не будемо дискутувати.. Треба негайно обладнати окрему палату (Мороз, П’єси, 1959, 76);
Обладнали пересувні майстерні. Тепер це вже справжні літучки..! (Жур., Вечір.., 1958, 26);
// рідко. Те саме, що обставля́ти 2.
Через тиждень увечері завгосп разом з Катериною вже обладнували під "міський стиль" Ловачеву кімнату (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 317);
Недавно комсомольці наші поставили новий клуб. Обладнали та оздобили його — краще, ніж церкву колись (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 141).
2. чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін.
Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв’язками очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 83);
Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (Колг. Укр., 4, 1959, 15).
3. тільки док., розм. Придбати щось необхідне.
Загорівсь [Засідайко] душею й тілом, Повен клопотів і дум, І намітив первим ділом Обладнать… новий костюм! (С. Ол., Вибр., 1959, 272).
Значення в інших словниках
- обладнувати — обла́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обладнувати — Ладнати, облагоджувати; (цех) устатковувати; (житло) опоряджати, обставляти. Словник синонімів Караванського
- обладнувати — -ую, -уєш, недок., обладнати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що обставляти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обладнувати — ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. – Треба .. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути (Ю. Яновський); Вони гуртом .. Словник української мови у 20 томах
- обладнувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови