облежуватися
ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм., ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ розм., НАЛЕ́ЖУВАТИ розм. — Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З. Тулуб); Відлежувався боєць (поранений) на горищі (Григорій Тютюнник); Помагала (Раїса) наймичці накривати стіл і проганяла о. Василя, що валявся з газетою на канапі (М. Коцюбинський); Вона виспалась зарані, належувати — обридло, іти — нікуди (Панас Мирний);
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облежуватися — обле́жуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- облежуватися — ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Лежати довгий час, нічого не роблячи; вилежуватися, відлежуватися. Хто це? Спитати? Ні, краще облежатись, — може, він говоритиме ще (Мик., Повісті.., 1956, 139). Словник української мови в 11 томах
- облежуватися — ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Лежати довгий час, нічого не роблячи; вилежуватися, відлежуватися. Хто це? Спитати? Ні, краще облежатись, – може, він говоритиме ще (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах