1. Словник синонімів української мови

облесливий

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий (свекрушин) голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар'яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). — Пор. догі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облесливий — (який схильний до лестощів, часто догідливий) улесливий, підлесливий, солодкий, масний. Словник синонімів Полюги
  2. облесливий — обле́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. облесливий — Облесний, улесливий, ЛЕСТИВИЙ, (язик) медоточивий, спокусливий. Словник синонімів Караванського
  4. облесливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  5. облесливий — -а, -е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. || Сповнений лестощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. облесливий — ОБЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. — Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком (Н.-Лев., III, 1956, 393); На людях вивідувала — ніхто не хвалить хлопця. Тихін безчесний. Словник української мови в 11 томах
  7. облесливий — ОБЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. – Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком (І. Нечуй-Левицький); На людях вивідувала – ніхто не хвалить хлопця. Тихін безчесний. Облесливий (К. Словник української мови у 20 томах
  8. облесливий — Обле́сливий, обле́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. облесливий — Обле́сливий, -а, -е Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт. Словник української мови Грінченка