1. Словник синонімів української мови

обморок

ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). — Пор. неприто́мність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обморок — о́бморок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обморок — Непритома, непритомність, млість, поморок, зомля, умліва Словник чужослів Павло Штепа
  3. обморок — -у, ч. 1》 рідко.Раптова втрата свідомості внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін. 2》 заст. Запаморочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обморок — О́БМОРОК, у, ч. 1. рідко. Раптова втрата свідомості внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін. На мене молились перелякані погляди, тремтів дехто перед обмороком, я ходив між ними й придивлявся їм у вічі (Ю. Янов., І, 1958, 91). 2. заст. Словник української мови в 11 томах
  5. обморок — О́БМОРОК, у, ч. 1. рідко. Раптове зомлівання внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін. На мене молились перелякані погляди, тремтів дехто перед обмороком, я ходив між ними й придивлявся їм у вічі (Ю. Яновський). 2. заст. Запаморочення. Словник української мови у 20 томах
  6. обморок — Обморок, -ку м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212. Словник української мови Грінченка