обм'якати
ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.: подобрі́шати, злагідні́ти, полагідні́ти, полагідні́шати, пом'я́кшати, зм'я́кнути, обм'я́кнути, подобрі́ти, здобрі́ти, уласка́витися (власка́витися). Старий вояка ніби добрішав на схилі літ, позбавлявся категоричності в судженнях (О. Гончар); — Говори, адвокате, говори! — сказала, трохи лагідніючи і всміхаючись, мати (І. Франко); Птахи вторували дивній мелодії, лагіднішали хижі звірі в барлогах (Р. Іваничук); Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала (Панас Мирний); Бідний просить, бідний молить, Багач — ні словечка. На остаток ніби зм'якнув (С. Руданський); Гена обм'як, обличчя його розпливлось у сумній, винуватій посмішці (В. Дрозд); Раді́й, добрі́й. Перепочинь від повсякденного, буденного, дрібного (О. Довженко); — Не журись, — вмовляю її, — не журись! Може, ще батько власкавиться — він же тебе жалує (Марко Вовчок).
Значення в інших словниках
- обм'якати — обм'яка́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обм'якати — -аю, -аєш, недок., обм'якнути, -ну, -неш, док., розм. 1》 Ставати м'яким, втрачати первісну твердість, пружність. 2》 Ставати млявим, розслабленим. || перен. Під впливом чого-небудь раптово втрачати рішучість, упевненість у діях, поведінці. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обм'якати — Зм'якати, зм'якнути, позм'якати, пом'якнути, ум'якнути, зм'якшуватися, зм'якшитися, позм'якшуватися, пом'якшуватися, пом'якшитися Словник чужослів Павло Штепа
- обм'якати — ОБМ'ЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМ'Я́КНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Ставати м'яким, втрачати первісну твердість, пружність. Від тих побоїв поволі тьмарилася її здорова сільська краса... Словник української мови у 20 томах