1. Словник синонімів української мови

обпарювати

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.: обва́рювати, обпа́рювати (опарювати), па́рити, обшпа́рювати (ошпа́рювати), шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував (Яць) до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював (Василь), обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); (Степан:) Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го (його) окропом спарив (М. Номис). — Пор. 1. обпіка́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпарювати — обпа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпарювати — -юю, -юєш, недок. обпарити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що обшпарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпарювати — ОБПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що обшпа́рювати. Як нагрів [хлопець] окріп, як линув туди в діжку, — в ту, де піп сидить під вовною, — обпарив попа, а сам мерщій на поле (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  4. обпарювати — ОБПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що. Те саме, що обшпа́рювати. Як нагрів [хлопець] окріп, як линув туди в діжку, – в ту, де піп сидить під вовною, – обпарив попа, а сам мерщій на поле (з казки); Все життя працював [Василь]... Словник української мови у 20 томах
  5. обпарювати — Обпа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш; обпа́рити, -па́рю, -па́риш; обпа́р, -па́рте і опа́рювати, опа́рити опа́рювати і обпа́рювати, -рюю, -рюєш; о(б)па́рити, -парю, -па́риш, -па́рять; о(б)па́р, -па́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обпарювати — Обпарювати, -рюю, -єш сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить. Словник української мови Грінченка