обпаскудити

ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ВИ́ПАСКУДИТИ підсил. розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., ЗГИ́ДИТИ підсил. розм.; ЗАСМІТИ́ТИ, ЗАТОПТА́ТИ, ЗАЧО́ВГАТИ розм. (перев. про підлогу). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, пога́нити, запога́нювати, спога́нювати, па́костити, паску́дити, запаску́джувати, обпаску́джувати, ги́дити, заги́джувати, засмі́чувати, зато́птувати, зачо́вгувати. Забруднити водоймища промисловими відходами; Німецькі фашисти вже вдерлися в сонячну Україну, вони топчуть наші лани... Вони вже ось простягають руки до нашого горла, запоганили хати, тепер хочуть запоганити душі (П. Панч); Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська); — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (І. Нечуй-Левицький); Кабінет був не потрібний "культурним європейцям", вони його брутально загидили (І. Ле); (Куць:) Пропасниця їх досі б'є за те, що озеро коноплями згидили (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпаскудити — обпаску́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпаскудити — див. обпаскуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпаскудити — ОБПАСКУ́ДИТИ див. обпаску́джувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обпаскудити — ОБПАСКУ́ДИТИ див. обпаску́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обпаскудити — Обпаскуджувати, -джую, -єш сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить. Словник української мови Грінченка