обпинати

ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. про взуття); ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) (перев. про одяг — доладно, вишукано). — Док.: облягти́, обтягти́, обтягну́ти, обхопи́ти (охопи́ти), обійня́ти, обіп'ясти, обіпну́ти, обли́пнути, обліпи́ти, приста́ти, обхвати́ти, обти́снути, обжа́ти, обви́ти, опови́ти, пови́ти, обгорну́ти (огорну́ти). Одягла (Зоня) свій парадний чорний костюм — фрак, що облягав її фігуру, наче лаковий листок (Ірина Вільде); Халяви чобіт щільно облягають литки; Витканий матір'ю червоний пояс туго обхоплював її стрункий стан (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Синя, золотом ткана туніка обіймала чудові форми молодого, наче з рожевого мармуру витесаного тіла (Юліан Опільський); Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (І. Сенченко); Обігнали згорбленого чоловіка в білому плащі, який облипав навколо його незграбного тіла (Є. Гуцало); Піднялася (Аглая Феліцітас). Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі (І. Нечуй-Левицький); Черевички на високих каблучках тісно обжимають вузеньку ступню (Григорій Тютюнник); Гнучкий стан (Дзвінки) обвивали дорогі запаски (В. Гжицький); Довга та чорна шата, мов хмара, його обгортала (Леся Українка); Чорна кашемірова сукня огортала її стан (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпинати — обпина́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обпинати — -аю, -аєш, недок., обп'ясти, обіп'ясти і обіпнути, обіпну, обіпнеш, док., перех., розм. 1》 Завішувати, покривати чим-небудь зверху і з боків. || Обтягувати, розправляти кругом. 2》 Щільно облягати, охоплювати кого-, що-небудь (про одяг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпинати — ОБПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБП’ЯСТИ́¹, ОБІП’Я́СТИ і ОБІПНУ́ТИ, обіпну́, обіпне́ш, док., перех., розм. 1. Завішувати, покривати чим-небудь зверху і з боків. *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. обпинати — ОБПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБП'ЯСТИ́, ОБІП'Я́СТИ, ОБІПНУ́ТИ, обіпну́, обіпне́ш, док., кого, що, розм. 1. Завішувати, покривати чим-небудь зверху і з боків. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. обпинати — Обпина́ти, -на́ю, -на́єш; об(і)п’я́сти́ і обіпну́ти, обіпну́, обі́пнеш; об(і)п’я́в, об(і)п’я́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обпинати — Обпина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула. Гол. I. 59. Словник української мови Грінченка