1. Словник синонімів української мови

обсмалювати

ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати. Тоді вже всюди став (Вогонь) палати і братика не пожалів: І обпалив його (Гайок), і обсмалив (Л. Глібов); Нічні метелики кружляли над шестирожковим шандалом, осмалюючи крильця (П. Кочура); Вогонь Проїв йому (бійцю) обличчя, груди, очі, Обвуглив тіло (Л. Первомайський).

ОБПА́ЛЮВАТИ (ОПА́ЛЮВАТИ) (робити засмаглим, шорстким шкіру обличчя, рук і т. ін. — про дію сонця, вітру), ПРИПА́ЛЮВАТИ, ОБСМА́ЛЮВАТИ (ОСМА́ЛЮВАТИ), ПРИСМА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: обпали́ти (опали́ти), припали́ти, обсмали́ти (осмали́ти), присма́жити. Хай спека обпалить. І злива оплаче. І стомлені руки заниють вві сні... Я — жниця довічна. Працюю терпляче (Л. Костенко); Холодний вітер опалював обличчя (О. Донченко); За перший день усіх обсмалило гаряче, з степовим вітерцем сонце (Д. Бедзик).

СМАЛИ́ТИ (очищати вогнем від щетини, решток пір'я), ОБСМА́ЛЮВАТИ, ПРИСМА́ЛЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: обсмали́ти, посмали́ти, присмали́ти. Доведеться й свині глянуть на небо... — Як будуть смалити (М. Коцюбинський); Людмила обсмалила обидві принесені нею качки (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсмалювати — обсма́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсмалювати — Осмалювати; (вогнем) обпалювати, (димом) обкурювати, (жаром) обпікати, опікати, (вітром) обвітрювати. Словник синонімів Караванського
  3. обсмалювати — -юю, -юєш, недок., обсмалити, -малю, -малиш, док., перех. 1》 Обпалювати, обкурювати що-небудь димом по всій поверхні або з країв; пошкоджувати вогнем поверхню або краї чого-небудь. || Пошкоджувати вогнем що-небудь по поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсмалювати — ОБСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док. 1. що. Пошкоджувати вогнем поверхню або краї чого-небудь. Скажений захотів Огонь поцілувать, І тільки що простяг своє в багаття рило, А полум'я його дощенту обсмалило (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. обсмалювати — Обсма́лювати, -люю, -люєш; обсмали́ти, -малю́, -ма́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обсмалювати — ОБСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., перех. 1. Обпалювати, обкурювати що-небудь димом по всій поверхні або з країв; пошкоджувати вогнем поверхню або краї чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. обсмалювати — Обсмалювати, -люю, -єш сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба. Словник української мови Грінченка