обстежувати

ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути (обгля́нути), огле́діти (обгле́діти) розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір'я — бачить. Хто під'їжджає до кооперації бричкою — бачить (О. Підсуха). — Пор. перевіря́ти.

ОГЛЯДА́ТИ (визначати стан здоров'я, характер захворювання), ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ДИВИ́ТИСЯ рідше. — Док.: огля́нути, обсте́жити, подиви́тися. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник); Замполіт наказав.. уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар); Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському знімку (М. Коцюбинський).

ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). — Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); — Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). — Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстежувати — обсте́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обстежувати — Вести обстеження <р. обслідування>, інспектувати, р. обслідувати, г. обсліджувати; П. ОГЛЯДАТИ, перевіряти, ревізувати; (хворого) г. бадати. Словник синонімів Караванського
  3. обстежувати — -ую, -уєш, недок., обстежити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Ретельно оглядати, перевіряти що-небудь. || З'ясовувати загальний стан здоров'я, характер захворювання і т. ін. 2》 Оглядаючи що-небудь, знайомитися з чимось, розвідувати або досліджувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обстежувати — ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Ретельно оглядати, перевіряти що-небудь. Роз'їзди князя Корецького сьогодні до обіду обстежили кругом місцевість на три милі (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. обстежувати — ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Ретельно оглядати, перевіряти що-небудь. Роз’їзди князя Корецького сьогодні до обіду обстежили кругом місцевість на три милі (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах