обстоювати

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

НАПОЛЯГА́ТИ на чому, з інфін. і без додатка (наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось), НАСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ що, ОБСТАВА́ТИ при чому, за чим, зах. (відкидаючи заперечення, добиватися визнання, виконання чого-небудь). — Док.: наполягти́, насто́яти, обсто́яти, обста́ти. — Він людина добра, має м'яку вдачу, розчулюється завжди, не сміє наполягати, не сміє вимагати від вас (Є. Гуцало); — Ну, говори, говори! — настоював Мурко. — Поможу, не поможу, а бодай розважу твою тугу (І. Франко); Свого часу Павлик пропонував осісти комуною в Коломиї, Іван обстоював Дрогобич (П. Колесник). — Пор. 1. вимага́ти, 1. натиска́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстоювати — обсто́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обстоювати — Стояти за, ОБОРОНЯТИ; (свій погляд) стояти <�наполягати> на своєму. Словник синонімів Караванського
  3. обстоювати — див. допомагати; захищати Словник синонімів Вусика
  4. обстоювати — -юю, -юєш, недок., обстояти, -ою, -оїш, док. 1》 перех. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. || неперех., за кого, заст. Стояти. 2》 перех. Відкидаючи заперечення, домагатися визнання, виконання чого-небудь; наполягати на чомусь. || неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обстоювати — Боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, вимагати, вимогти, повимагати, голосити, виголошувати, виголосити, повиголошувати, наголошувати, наголосити, понаголошувати, оголошувати, оголосити, пооголошувати, проголошувати, проголосити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. обстоювати — ОБСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. кого, що. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. [Маруся:] Спасибі тобі, Хомо, .. ти один не відцурався нас, один нас обстоюєш (М. Старицький); Діти .. Словник української мови у 20 томах
  7. обстоювати — Обсто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш; обсто́яти, -то́ю, -то́їш за кого, за що або кого що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обстоювати — ОБСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. перех. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. [Маруся:] Спасибі тобі, Хомо, ..ти один не відцурався нас, один нас обстоюєш (Стар., Вибр., 1959, 271); Діти.. Словник української мови в 11 томах