обстоювати

Боронити, обороняти, оборонити, пообороняти, вимагати, вимогти, повимагати, голосити, виголошувати, виголосити, повиголошувати, наголошувати, наголосити, понаголошувати, оголошувати, оголосити, пооголошувати, проголошувати, проголосити, попроголошувати, розголошувати, розголосити, порозголошувати, домагатися, домогтися, намагатися, намогтися, допоминатися, допімнутися, подопоминатися, захищати, захистити, позахищати, наполягати, наполягти, понаполягати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстоювати — обсто́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обстоювати — Стояти за, ОБОРОНЯТИ; (свій погляд) стояти <�наполягати> на своєму. Словник синонімів Караванського
  3. обстоювати — див. допомагати; захищати Словник синонімів Вусика
  4. обстоювати — -юю, -юєш, недок., обстояти, -ою, -оїш, док. 1》 перех. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. || неперех., за кого, заст. Стояти. 2》 перех. Відкидаючи заперечення, домагатися визнання, виконання чого-небудь; наполягати на чомусь. || неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обстоювати — ОБСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. кого, що. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. [Маруся:] Спасибі тобі, Хомо, .. ти один не відцурався нас, один нас обстоюєш (М. Старицький); Діти .. Словник української мови у 20 томах
  6. обстоювати — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  7. обстоювати — Обсто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш; обсто́яти, -то́ю, -то́їш за кого, за що або кого що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обстоювати — ОБСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. перех. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь. [Маруся:] Спасибі тобі, Хомо, ..ти один не відцурався нас, один нас обстоюєш (Стар., Вибр., 1959, 271); Діти.. Словник української мови в 11 томах