обучати
УЧИТИ (ВЧИТИ) кого (передавати комусь знання, навички і т. ін.), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОБУЧА́ТИ діал.; ПІДКО́ВУВАТИ розм. (додатково, посилено навчати або давати спеціальну підготовку); ШКО́ЛИТИ розм. (суворо вчити). — Док.: навчи́ти (научи́ти), обучи́ти, освітити, підкува́ти, ви́школити. З дитячих літ пестить він княжича, переказує йому все, що знає, вчить тому, що сам уміє (С. Скляренко); Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (О. Гончар); Ну, вчителює це він. Чого б кращого? Працюй, освічуй людей. Клади й свою лепту на користь добра світового (А. Тесленко); — Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (І. Квітка-Основ'яненко); Підкувати учня з алгебри; — Ніколи не була я в школі, — згадує Олена Семенівна. — Саме життя школило мене (з журналу).
Значення в інших словниках
- обучати — обуча́ти дієслово недоконаного виду навчати діал. Орфографічний словник української мови
- обучати — -аю, -аєш, недок., обучити, обучу, обучиш, док., перех., діал. Навчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обучати — Навчати, навчити, понавчати, вчити, навчити, див. інструктувати, тренувати Словник чужослів Павло Штепа
- обучати — ОБУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУЧИ́ТИ, обучу́, обу́чиш, док., кого і без прям. дод., розм. Навчати. – Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (Г. Квітка-Основ'яненко); – Передайте рідним, що нас направили в тил. Обучать будуть (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- обучати — ОБУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБУЧИ́ТИ, обучу́, обу́чиш, док., перех., діал. Навчати. — Передайте рідним, що нас направили в тил. Обучать будуть (Тют., Вир, 1964, 295); — Тобі, чоловіче, і нічим, і нігде тому її обучити, чому я думаю (Кв.-Осн., II, 1956, 368). Словник української мови в 11 томах