1. Словник синонімів української мови

обшукувати

ОБШУКА́ТИ (оглянути все в пошуках кого-, чого-небудь), ПЕРЕШУКА́ТИ, ОБША́РИТИ розм., ОБНИ́ШПОРИТИ підсил. розм., ОБШНИ́РИТИ підсил. розм., ОБШНИРЯ́ТИ підсил. розм., ВИ́ШАРИТИ підсил. розм., ВИ́НИШПОРИТИ підсил. розм.; ПРОЧЕСА́ТИ розм. (місцевість). — Недок.: обшу́кувати, перешу́кувати, обша́рювати, обни́шпорювати, обшни́рювати, прочі́сувати. Загін германського кайзера блукав по долині, обшукуючи кожен кущ (Ю. Яновський); Встає (дід) та й перешукує подвір'я, а коней та й воза нема (Марко Черемшина); Вона (мати) почала гукати Кав'яна, зазирнула в льох, обшарила садок, ніде не знайшла (П. Панч); Усі кутки й закутки обнишпорив Терентій, перевернув горище, клуню, комору, але ніде й не пахло скарбом (М. Стельмах); Рухливий чоловічок за той час знов уже обшниряв усі кути (І. Франко); Біжить Мазепа прудко в сад, Марусю кличе і гукає.. Все вишарив, обходив (Є. Гребінка).

ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Гестапівці надто старанно обшукували будинки (Л. Смілянський); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки.. Оповідали тільки, що будуть трусити, а в кого знайдуть — той не мине розстрілу (М. Коцюбинський); (Обжалуваний:) У Семена пропав мішок, а в мене трясли шандарі, та й найшовся (Лесь Мартович); Гірко згинути я радий, — Розшукайте, де вона!.. Може, в пеклі де сховалась? Обтрусіть його до дна (А. Кримський); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери, приглядаються до картин (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшукувати — (робити обшук) розм.: трясти, перетрясати, переривати. Словник синонімів Полюги
  2. обшукувати — обшу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обшукувати — ОБШУКУВАТИ – ОШУКУВАТИ Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшукувати кімнату, обшукувати затриманого, обшукувати ліс. Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця. Літературне слововживання
  4. обшукувати — Шукати, перешукувати, (робити трус) трусити; (кутки) обнишпорювати. Словник синонімів Караванського
  5. обшукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
  6. обшукувати — -ую, -уєш, недок., обшукати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Робити обшук. 2》 Оглядаючи все, старанно шукати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обшукувати — ОБШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Робити обшук. Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники, щоб не знайшли, коли будуть його обшукувати (С. Словник української мови у 20 томах
  8. обшукувати — Обшу́кувати, -кую, -куєш; обшука́ти, -ка́ю, -ка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обшукувати — ОБШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Робити обшук. Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники, щоб не знайшли, коли будуть його обшукувати (Вас. Словник української мови в 11 томах
  10. обшукувати — Обшукувати, -кую, -єш сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Словник української мови Грінченка