обґрунтований

ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами); ПРОМО́ВИСТИЙ (який підкреслює важливість чогось). Всі притихли, слухаючи Василя, бо відчули чисту і переконливу правду в його словах (В. Кучер); Відповідь була коротка і переконуюча (І. Франко); Є обґрунтовані здогади, що деякі малюнки, приписувані досі Сажину, справді належать пензлю Шевченка (І. Кириленко); Умотивоване твердження; Прикладом аргументованого науково-технічного прогнозу має бути вироблення уявлень про характерні риси електронно-обчислювальних машин майбутнього (з журналу); Атакування, без огляду на авторитет критикованого, таке документально доказове, що, здається, в рецензованій праці не лишилося жодної клітини живої думки, яка б не зазнала випробування на наукову міцність, історичну правомірність (з журналу); Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М. Стельмах); Резонна відповідь; Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю, знаходячи промовисті паралелі до багатьох місць "Слова" в піснях, у думах, у билинах (М. Рильський). — Пор. безпере́чний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обґрунтований — обґрунто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обґрунтований — Аргументований, вмотивований, небезпідставний, г. узасаднений. Словник синонімів Караванського
  3. обґрунтований — [обґрунтованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. обґрунтований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обґрунтувати. 2》 у знач. прикм. Який достатньо потверджується чим-небудь; аргументований, переконливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обґрунтований — ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обґрунтува́ти. Тютюнника пересмикувала суміш військової неписьменності і нічим не обґрунтованих запевнень у перемозі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. обґрунтований — Обґрунто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)