об'явитися

З'ЯВИ́ТИСЯ (стати наявним де-небудь), ПОЯВИ́ТИСЯ, ВИ́НИКНУТИ, ВЗЯ́ТИСЯ (УЗЯ́ТИСЯ), ЗАВЕСТИ́СЯ, ОБ'ЯВИ́ТИСЯ розм., ПОВЕСТИ́СЯ розм.; НАБРА́ТИСЯ (у певній кількості). — Недок.: з'явля́тися, появля́тися, виника́ти, бра́тися, заво́дитися, об'явля́тися, набира́тися. Коли б тільки за Ставищем гнила вода не з'явилася, — знову гупає в голові та сама думка (М. Стельмах); І тут у Юрка вперше виникло питання — а навіщо скликають сход? (І. Багмут); Минає рік, минув другий, Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось (Т. Шевченко); Дома завжди були злидні такі, що й миші не заводилися (О. Іваненко); — Коли б у нас об'явилася відповідна глина і хтось.. почав би виробляти цеглу, то ви всі пішли б на роботу... (Ірина Вільде); Між наших вороних повелися тії коні, що вже знала я про них (П. Тичина).

НАЗВА́ТИСЯ ким (назвати себе ким-небудь; привласнити собі якесь найменування, видати себе за кого-небудь), ОБ'ЯВИ́ТИСЯ розм. Чорнявка одразу сподобалася.. Назвалась Ганею (В. Минко); Якісь люди, назвавшись тітчиними сусідами, перестріли мене на вулиці (Є. Гуцало); Той, що розпитував, об'явився в волості небожем Окуня — Остапом Хрущем (Панас Мирний).