1. Словник синонімів української мови

об'являти

ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти. Всі вважали за краще підсміюватися з нього і оголосити диваком (О. Іваненко); Повернулася вона (Єлизавета — Луїза Лебрен) у Францію, лиш коли Наполеон проголосив себе імператором (М. Слабошпицький); Приїздив Рудченко і об'явив себе "трупом" для українофільства, але для всього прочого зовсім живим — давно б так! (Леся Українка); У своїй Тухлі знав він про "Ясну поляну", на якій давно вже погас вічний вогонь і не курився яловець і котру корчинські священики окричали місцем заклятим і нечистим (І. Франко); А ви — юродиві — тимчасом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря (Т. Шевченко).

ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. — Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об'яви́ти, огласи́ти. — Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив'язаний ярлик, Що сливу названо — Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з'їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); (Мусій:) Звелів (урядник), Щоб зараз я всім об'явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); — Стражники їздили на конях, — розказував Грицько Вересай, — і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'являти — об'явля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. об'являти — -яю, -яєш, недок., об'явити, об'явлю, об'явиш; мн. об'являть; док., перех. 1》 рідко. Те саме, що оголошувати. 2》 діал. Виявляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'являти — Ознаймляти, ознаймити, поознаймляти, зазнаймляти, зазнаймити, позазнаймляти, познаймляти, познаймити, оголошувати, оголосити, пооголошувати, виголошувати, виголосити, повиголошувати, зголошувати, зголосити, позголошувати, проголошувати, проголосити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. об'являти — ОБ'ЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБ'ЯВИ́ТИ, об'явлю́, об'я́виш; мн. об'я́влять; док., що. 1. рідко. Те саме, що оголо́шувати. Еней Троянців в гурт ззиває І з смутним видом об'являє, Що мертвих треба поховать (І. Словник української мови у 20 томах
  5. об'являти — Об'явля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209. Словник української мови Грінченка