об'їхати

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. рідко, УПЕРЕДЖА́ТИ діал.; ОБСКА́КУВАТИ (верхи); ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи). — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, обмину́ти, опереди́ти, попере́дити, обста́вити, упереди́ти, обскака́ти, об'ї́хати. От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів (І. Нечуй-Левицький); Настя пішла до хати, а з нею.. Грицько та Івась, одно другого випереджуючи (Панас Мирний); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори (З. Тулуб); Їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар); Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний); Десь хтось жене за нами, щоб нас перегонити (О. Кобилянська); — Це пане, переселенці, — додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Панас Мирний); Опередивши людей, тихими вулицями біжать Іван Микитей і Василь Букачук (М. Стельмах); Перекупки цілими зграями бігли стрівати їх (приїжджих), попереджаючи одна другу (Панас Мирний); (Степан:) Чорт (кінь) мій знамениту.. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди (О. Корнійчук); Пустився він так скоро, що й упередив передніх (Словник Б. Грінченка); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з популярної літератури); Довго і марудно доводилося (Косинському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле).

ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИТИ), ОШУКА́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБШАХРУВА́ТИ (ОШАХРУВА́ТИ) розм., ОБШАХРА́ТИ розм., ОБМАХЛЯ́РИТИ розм., ПРОВЕСТИ розм., НАГРІ́ТИ розм., ОБ'Ї́ХАТИ розм., ОШАЛАПУ́ТИТИ розм., ОБМАХО́РИТИ розм., ОГУ́ЛИТИ діал. — Недок.: обма́нювати, дури́ти, обду́рювати (оду́рювати), ошу́кувати, підду́рювати, обшахро́вувати (ошахро́вувати), шахраюва́ти, шахрува́ти, обмахля́рувати, махлюва́ти, прово́дити, нагріва́ти. — На ярмарках людей обманюєш? — Людей, батюшко, ні, а баришників — є гріх (М. Стельмах); Дядина та її чоловік — крамар. Вони людей обдурюють (І. Багмут); Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити податками (Н. Кобринська); У сумі мати жде синів, З людьми у гніві на байдужих, Які живуть, "як Бог велів": Вкрадуть, обманять — і не тужать (М. Гірник); Вони їли й міркували, де що вигодніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого і як піддурив (М. Коцюбинський); (Степан:) Начхав я на тебе! А не доведеться тобі ошахрувати! Я зараз піду просити ревізії магазина; я доведу вам, люди добрі, що я правий! (М. Старицький); — Подумай, що б у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно жилося б і нецікаво, бо ні одурити, ні обмахлярити, ні обшахраювати (Є. Гуцало); Чесний у душі, ти хочеш шахрувати — а в тебе це виходить незграбно і відштовхує від тебе короткозорих людей! (Г. Хоткевич); Циган цигана на клячі не проведе (прислів'я); Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та підмальованих конях (з мемуарів); У Харкові мене швидко ошалапутять (Словник Б. Грінченка); Діли та себе не огули (приказка).

I. ОБ'Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ'Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ (ОБКОЛЕСУВА́ТИ розм.), ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИ підсил., ОБКРУТИ́ТИ розм., ОБМІ́РЯТИ розм., ОБМІ́РИТИ розм. рідше. — Недок.: об'їжджа́ти, об'їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати. Об'їздив я, дівчино, Села й города, Та не знайшов кращої Як ти, сирота (пісня); — Це надзвичайно! — сказав він Мічуріну, ще раз оглядаючись на сад. — Я об'їхав усю планету. Я бачив рослинний світ, але найголовніше про нього я збагнув тут (О. Довженко); За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (С. Воскрекасенко); Шофером Антон Зайченко виїздив на автомобілі всю Польщу (Т. Масенко); За цей час ми встигли облітати чотири повіти, знищити щось зо три денікінських загони (І. Кириленко); — У начальства машини: поки на велосипеді обкрутиш колгосп, воно в двох побуває (Ю. Збанацький); — Як тут (в Угорщині) Україну нагадує, братці! — збуджено озирався Хома на всі боки. — Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось (О. Гончар).

ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм., ОБТІКА́ТИ рідше, ВИМИНА́ТИ діал. — Док.: обмину́ти (омину́ти), обігну́ти, обійти́, об'ї́хати, оббі́гти, облеті́ти, помину́ти, обтекти́, ви́минути. Тихозоров з Черняєвою продиралися крізь хащі,.. обминали дикі плантації лісових кущів (О. Донченко); Оминаючи людей, Терентій виїжджає на гінні дороги (М. Стельмах); І знову їхали (Вітя і Марія) праворуч, огинали якесь озеро, заросле очеретами та кугою (І. Ле); На сонячній стороні рів уже висох так, що не треба його обходити подалеку (П. Козланюк); Довго і марудно доводилося (Косінському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле); Це був коротенький товстопикий генерал. Шварц запобігливо оббігав його то зліва, то справа (Д.Ткач); Волох спочатку хотів облетіти грозу, але горизонт зник уже. З усіх боків небо було затягнуто сірою пеленою (В. Собко); — Карпе! Держи-бо цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши (В. Кучер); Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (І. Франко). — Пор. 1. мина́ти.