об'їхати

Об'їхати

см. об'їзджати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їхати — об'ї́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. об'їхати — [оубйіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи Орфоепічний словник української мови
  3. об'їхати — див. об'їжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. об'їхати — ОБ'Ї́ХАТИ див. об'їжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. об'їхати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови