овечатник

КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. — А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). — Пор. за́города.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечатник — овеча́тник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. овечатник — -а, ч., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овечатник — ОВЕЧА́ТНИК, а, ч., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. – Отим би такий кожух, – нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. овечатник — ОВЕЧА́ТНИК, а, ч., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (Гончар, Тронка, 1963, 320). Словник української мови в 11 томах