овечатник

ОВЕЧА́ТНИК, а, ч., розм.

Приміщення для овець; хлів, кошара.

– Отим би такий кожух, – нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечатник — овеча́тник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. овечатник — -а, ч., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овечатник — КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Словник синонімів української мови
  4. овечатник — ОВЕЧА́ТНИК, а, ч., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (Гончар, Тронка, 1963, 320). Словник української мови в 11 томах