1. Словник української мови у 20 томах

овечатина

ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко.

Овечий запах, дух; овечина.

Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечатина — овеча́тина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. овечатина — -и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овечатина — ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух. Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (Гончар, III, 1959, 16). Словник української мови в 11 томах