овечатина
ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух.
Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (Гончар, III, 1959, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- овечатина — овеча́тина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- овечатина — -и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- овечатина — ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух; овечина. Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах