овочар

ОВОЧІВНИ́К (той, хто вирощує овочі), ГОРО́ДНИК, ОВОЧА́Р розм., ОГОРО́ДНИК розм. рідше. Справжній овочівник ніколи не посадить помідори після помідорів, картоплі або після інших пасльонових. Зробить це він щонайменше через чотири роки (з журналу); Городник Данило людина тут нова (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овочар — овоча́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови