1. Словник синонімів української мови

овоч

О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Ю. Яновський); Багрич і Корунов поснідали салатом з городини (Л. Дмитерко); Вербівка зеленіла своїми вербами, садками та огородиною (І. Нечуй-Левицький); Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овощі (М. Коцюбинський); Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі рослини.., чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (І. Франко); Насмикав досить ярини (Андрійко), з якої думав зварити юшку (Юліан Опільський).

ФРУ́КТИ мн. (їстівні плоди деяких дерев і кущів), ОВОЧІ мн. рідше; САДОВИНА́ збірн. (плоди садових рослин). Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля,.. артишоки й деякі фрукти (М. Коцюбинський); М'ясива тоді іще не їли, живились овочами садовими та ще городиною (А. Кримський); Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди збирати в ліс смачну, солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овоч — о́воч іменник чоловічого роду частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. овоч — О́воч. 1. Фрукт, частіше мн. (овочі) — фрукти. Вікно, закрите решіткою, пускало більше сьвітла, а марморні овочі на столі ставали гарнійші. Але небавом сказала Ріта, що ті овочі старомодні, і вони счезли зі стола (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. овоч — Плід; мн. ОВОЧІ, (городу) городина, (саду) садовина, сов. фрукти. Словник синонімів Караванського
  4. овоч — заст. овощ, -у, ч. і рідко ж. 1》 тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. 2》 тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. 3》 ч. і ж., збірн. М'які плоди будь-яких рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. овоч — О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, ч. і рідко і, ж. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, які вживають як їжу; городина. В теплицях вирощують овочі .. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. овоч — зака́заний о́воч. Щось привабливе, але недозволене, чуже, недосяжне і т. ін. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодкий) (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
  7. овоч — О́воч, -чу, -чеві; о́вочі, -чів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. овоч — О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, ч. і рідко і, ж. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого грунту (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах