оглядатися

ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка, ПОТУРА́ТИ на кого-що і без додатка, перев. з запереченням н е, ВА́ЖИТИ рідко, ЧИ́СЛИТИСЯ з ким-чим, діал., ТУРА́ТИ на кого-що, діал.; ПРИСЛУХА́ТИСЯ до чого і без додатка, ОГЛЯДА́ТИСЯ на кого-що (враховувати чиюсь точку зору на кого-, що-небудь). — Док.: зва́жити, ува́жити (вва́жити), урахува́ти (врахува́ти), порахува́тися, прислу́хатися. — І в мене потреби дедалі ростуть і ростимуть, союзники мусять зважати на це (О. Гончар); (Лизогуб:) Нам потрібен такий гетьман, що об'єднує увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (О. Корнійчук); — В дійсності Кузь, може, хоч і не злодій, але й не такий, щоб рахуватися з його думкою (Григорій Тютюнник); Далі — взялися за мене. Не порахувалися навіть, що каліка (В. Логвиненко); Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (І. Ле); Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір.. не любити (О. Кобилянська); Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка).

ОГЛЯДА́ТИСЯ (ОБГЛЯДА́ТИСЯ рідше) (обертаючись, дивитися назад), ОЗИРА́ТИСЯ (ОБЗИРА́ТИСЯ рідше). — Док.: огля́нутися (обгля́нутися) (обгля́дітися), озирну́тися (обзирну́тися). Узявся за плуг — не оглядайся назад (прислів'я); Не обглядалася (Параска): їй здавалося, що несе щось страшно тяжке на плечах (О. Кобилянська); Хтось іде за мною. Я поквапливо озирався (Є. Гуцало); Аж гілка трусь! Я обзираюсь — передо мною пан стоїть (І. Франко).

ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); — Арсене, — обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); — Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); — Що ж вам заспівати? — ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого — й сама не знала (переклад М. Лукаша).

РОЗДИВЛЯ́ТИСЯ кого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИ розм., РОЗЗИРА́ТИСЯ розм.; ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що і без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому і без додатка, ПРИЗИРА́ТИСЯ діал., ПРЯГТИ́ (ПРЯ́ЖИТИ) на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ (ОБГЛЯДА́ТИСЯ розм.), ОЗИРА́ТИСЯ (ОБЗИРА́ТИСЯ розм.) (навколо себе). — Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися (розгля́нутися), роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітися розм. огля́нутися, огле́дітися розм. огляді́тися рідко обгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п'ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам'яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив (кобзар) перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався (Сашко) до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оглядатися — огляда́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оглядатися — Озиратися, (довкола) розглядатися, роздивлятися; (на цензуру) зважати на, рахуватися з, побоюватися <�остерігатися> чого. Словник синонімів Караванського
  3. оглядатися — див. дивитися; ховатися Словник синонімів Вусика
  4. оглядатися — [огл'адатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. оглядатися — -аюся, -аєшся, недок., оглянутися, -нуся, -нешся і розм. огледітися, рідко оглядітися, -джуся, -дишся, док. 1》 Роздивлятися навколо себе. 2》 док., тільки оглянутися. Обертаючись, дивитися назад. 3》 на що, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. оглядатися — ОГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся і розм. ОГЛЕ́ДІТИСЯ, рідко ОГЛЯ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Роздивлятися навколо себе. Словник української мови у 20 томах
  7. оглядатися — огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші (учні), яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Фразеологічний словник української мови
  8. оглядатися — ОГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся і розм. ОГЛЕ́ДІТИСЯ, рідко ОГЛЯ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Роздивлятися навколо себе. Словник української мови в 11 томах