оглядатися

ОГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОГЛЯ́НУТИСЯ, нуся, нешся і розм. ОГЛЕ́ДІТИСЯ, рідко ОГЛЯ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Роздивлятися навколо себе.

І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок);

Данило вискакує на хистке купиння, оглядається довкола, водячи браунінгом (М. Стельмах);

Встала мати, Кругом оглянулась, взялась За биту голову руками І тихо, мовчки за возами Марою чорною пішла На Тибр (Т. Шевченко);

Ніна на секунду зупинилась, огледілась (О. Копиленко).

2. док., перев. огля́нутися. Обертаючись, дивитися назад.

Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Т. Шевченко);

Я не біг, хоч чулося – летів би, Але йшов і йшов, не оглядався (І. Франко);

[Олеся:] Кажуть, що діти неповинні в гріхах батьків своїх, а от я ніби повинна – немов сором стоїть у мене за спиною, і я боюсь оглянутись (М. Кропивницький);

Крутнулася [дівчина] і пішла геть. А я стояв і дивився: невже не оглянеться, невже так і зникне назавжди? Але вона оглянулась (М. Чабанівський).

3. на що, перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з огляду на події, факти, що вже відбулися.

Сей день завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад, “на путь минулу” (Леся Українка);

Оглядаючись на попередні свої “Вечірні розмови”, я помічаю, що чимале місце в них віддано проблемам моралі (М. Рильський);

// на кого – що. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось.

Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка);

Не все писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру та на шпигів (М. Рильський).

4. тільки док. Помітити або згадати що-небудь; схаменутися, опам'ятатися.

Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну .. Надвечір оглянуться товариші, нема між ними Чіпки (Панас Мирний);

Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огляділась, коли він був уже біля возів (Н. Рибак);

Зінько лаштувався їхати на ярмарок у Чорновус. Оглядівся, аж нема того лантуха, що треба було взяти з собою (Б. Грінченко).

5. тільки док., огле́дітися, огля́дітися. Звикнути, призвичаїтися до оточення, умов.

Огляділась трошки наша Ївга, прислухалась, роздивилась і стала меж народом пропихатись (Г. Квітка-Основ'яненко).

6. тільки док., на кого, огля́нутися. Те саме, що згля́нутися 2.

– Так, батьку мій! Так, мій добродію! .. Нехай на тебе так Господь оглянеться, як ти на мене оглянувся (П. Куліш);

– А на мою думку, її помилувати слід! – замовив слово вчитель .. – Треба оглянутись на неї – вона ж дитині вашій цілий місяць за матір була (Л. Яновська).

7. тільки недок. Пас. до огляда́ти 1–4.

◇ (1) І не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т. ін.) – мине небагато часу; дуже швидко.

Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський);

– Се добрий тобі десь сон приснився, – каже свекруха. – Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок);

Не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися) див. устига́ти;

(2) Огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт.:

а) повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше.

Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар);

– Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене... Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся... (С. Журахович);

// дивитися на себе збоку.

– Ти диви на нього – от опудало! – А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко);

б) діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все.

[Русаловський:] Так, отже, я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий);

Огляда́тися і на пере́дні й на за́дні.

– Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський);

(3) Огляда́тися / огля́нутися наза́д – пригадувати минуле, прожите, оцінюючи його з погляду сучасності.

Сей день [роковини] завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад (Леся Українка).