1. Словник синонімів української мови

ограда

ЗА́ХИСТ (кого-, чого-небудь від нападу, замаху, ворожих і т. ін. дій), ОБОРО́НА, ОХОРО́НА, ЗАСЛО́НА розм., ВІДБОРО́НА діал., ОСЛО́НА діал., ОГРА́ДА заст., ЗАБОРО́НА заст., ЗАБЕЗПЕ́КА рідко. Основне призначення судів у правовій державі — це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); (Матушка гуменя:) Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).

ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин). Не обгорожуй себе огорожею, а приятелями (прислів'я); Перед ним (Ремо) майнули темні голови, повиті чадрами, що сьогодні дивились на нього з прощілин, загород, парканів (О. Досвітній); Працювала саме (Оксана), розставляла очеретяні загорожі для захисту сьогорічних саджанців (О. Гончар); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Панас Мирний); А вже хто був (у Києві), то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзиґарками дзвіницю, муровану кругом ограду (П. Куліш); Ржуть нетерпляче (коні), диханням огнистим повітря сповняють. Б'ють копитами в ворота і рвуться вперед за горожу (М. Зеров); Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Б. Грінченка); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик (Л. Дмитерко); Споруджена близько чотирьох тисячоліть тому, Велика Китайська стіна (довжина 6250 кілометрів) захищала країну від нападів ворогів (з журналу); Якесь горе вже йде до неї, вже ніби заглядає у двір через вір'я (І. Нечуй-Левицький). — Пор. парка́н, тин.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ограда — огра́да іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ограда — див. огорожа Словник синонімів Вусика
  3. ограда — Вір'я, вориння, горожа, загорожа, огорожа, загорода, ліса, мур, паркан, перетика, пліт, опліт, живопліт, тин, штахети Словник чужослів Павло Штепа
  4. ограда — ОГРА́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що огоро́жа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Леся Українка); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (П. Колесник). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. ограда — ОГРА́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що огоро́жа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Л. Укр., І, 1951, 163); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
  6. ограда — Ограда, -ди ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94. Словник української мови Грінченка