огривок

ГРИ́ВА (довге волосся на шиї та хребті деяких тварин), ГИ́ЧКА діал.; ОГРИ́ВОК розм. (коротко підстрижена); ЗАГРИ́ВОК (нижня частина такого волосся в коня). Коня звати Метеор. Він увесь золотий — від гриви до хвоста (Ю. Яновський); (Куць:) Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огривок — огри́вок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. огривок — -вка, ч., розм. Коротко підрізана грива. || жарт. Волосся, чуприна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огривок — ОГРИ́ВОК, вка, ч., розм. Коротко підрізана грива. Триматися за огривок; // жарт. Волосся, чуприна. Ще подив його не минув, як Олена .. міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула.., мов добрий дядько (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. огривок — ОГРИ́ВОК, вка, ч., розм. Коротко підрізана грива; // жарт. Волосся, чуприна. Ще подив його не минув, як Олена.. міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула.., мов добрий дядько (Гончар, Таврія, 1952, 224). Словник української мови в 11 томах