одуріння
ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). — Пор. неприто́мність.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одуріння — одурі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- одуріння — -я, с., розм. Стан за знач. одуріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одуріння — ОДУРІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. одурі́ти. Уже піт лив з Марка.., руки почали тремтіти. Але він не кидав роботи, пиляв ключі один по одному. Пиляв їх довго і вперто, до одуріння (І. Микитенко); Він падав у якусь чорно-синю безвість. Рожева непритомність. Одуріння (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- одуріння — ОДУРІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. одурі́ти. Уже піт лив з Марка.., руки почали тремтіти. Але він не кидав роботи, пиляв ключі один по одному. Пиляв їх довго і вперто, до одуріння (Мик., II, 1957, 325); Він падав у якусь чорно-синю безвість. Словник української мови в 11 томах