означати

ВА́ЖИТИ (відігравати певну роль, бути важливим для когось), ЗНА́ЧИТИ, ОЗНАЧА́ТИ, МА́ТИ ЗНА́ЧЕННЯ, МА́ТИ ВАГУ́. Особистий приклад керівника багато важить у кожній справі (з газети); Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу, то задля діла.. — вони одні тільки потрібні, а не моє ймення (Панас Мирний); Коли її (матері) не стане, всі одразу зрозуміють, що вона для них означала (О. Гончар); Для закоханих літа ніколи значення не мають (М. Упеник).

ОЗНАЧА́ТИ (мати певне значення, певний зміст, вказувати на що-небудь, свідчити про щось), ЗНА́ЧИТИ. Стремління вперед ніяк не означає забуття того, що дали минулі віки й колишні генії (М. Рильський); Ті рухи мали б означати, що він просить допомоги (Є. Гуцало); Погнівались на нас усі!.. Рада б знати, що се має значити (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. означати — означа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. означати — Значити, (з нст. сл. що) свідчити, вказувати; Г. визначати. Словник синонімів Караванського
  3. означати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Мати певне значення, певний зміст. || Вказувати на що-небудь, свідчити про щось. || Бути рівнозначним. 2》 Мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль. 3》 діал. Визначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. означати — ОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Мати певне значення, певний зміст. – Ось що воно означа! Тривай же! – подумав собі Трохим і пішов тихою ступою (Г. Квітка-Основ'яненко); Наступного дня до Кобзаревих скирт пришкандибав Іван Сидорчук. Словник української мови у 20 томах
  5. означати — ОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Мати певне значення, певний зміст. — Ось що воно означа! Тривай же! — подумав собі Трохим і пішов тихою ступою (Кв.-Осн., II, 1956, 406); Наступного дня до Кобзаревих скирт пришкандибав Іван Сидорчук. Словник української мови в 11 томах