окастий
ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Загребельний); В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня); Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри, ..та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки — мирові на очі (В. Бабляк); — Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця (Г. Коцюба); Очі (у птаха) видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окастий — ока́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- окастий — -а, -е, розм. Те саме, що окатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окастий — ОКА́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що ока́тий. Підвів [Левко] голову і побачив на сухому вершечку бука ворона, що сидів надувшись, хижо водив окастою головою (І. Цюпа); Може, то й вона підгледіла, як Павло цілував Катрусю? Окаста і гостра на слух молодиця (В. Словник української мови у 20 томах
- окастий — ОКА́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що ока́тий. Підвів [Левко] голову і побачив на сухому вершечку бука ворона, що сидів надувшись, хижо водив окастою головою (Цюпа, Назустріч.., 1958, 345); Може, то й вона підгледіла, як Павло цілував Катрусю?... Словник української мови в 11 томах