окидати

ОГЛЯ́НУТИ (ОБГЛЯ́НУТИ) (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ (ОГЛЕ́ДІТИ рідше), ОЗИРНУ́ТИ (ОБЗИРНУ́ТИ рідше), ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИ перев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ (ОБГЛЯ́ДІТИ) рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). — Недок.: огляда́ти (обгляда́ти), обдивля́тися, озира́ти (обзира́ти), окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тися розм. Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); — Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. — Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її (Тодозю) гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). — Пор. 1. огляда́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окидати — окида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окидати — -аю, -аєш, недок., окинути, -ну, -неш, док., перех., перев. зі сл. зором, поглядом, очима і т. ін. Оглядати, обдивлятися. Окидати думкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окидати — ОКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКИ́НУТИ, ну, неш, док., кого, що, перев. зі сл. зором, поглядом, очима і т. ін. Оглядати, обдивлятися. Князь окинув оком старця, і його вразили блискучі страшні чорні очі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. окидати — окида́ти / оки́нути ду́мкою. Роздумувати над чимсь, обдумувати, обмірковувати щось. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (С. Васильченко). окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Фразеологічний словник української мови
  5. окидати — ОКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКИ́НУТИ, ну, неш, док., перех., перев. з словами зором, поглядом, очима і т. ін. Оглядати, обдивлятися. Хлопці.. вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. окидати — Окида́ти, -да́ю, -єш сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка