окисник
ОКИ́СЛЮВАЧ хім. (речовина, що окислює або сприяє окисленню), ОКИСНИ́К, ОКСИДА́ТОР. Розкладаючись, перекис водню утворює воду й вільний кисень, який може правити за окислювач для згорання відповідного пального (з журналу); Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окисник — окисни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окисник — -а, ч., хім. Те саме, що окиснювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окисник — ОКИСНИ́К, а́, ч., хім. Речовина, що окиснює або сприяє окисненню; оксидатор. Двокисень селену виконує роль окисника в органічних реакціях (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- окисник — ОКИСНИ́К, а́, ч., хім. Те саме, що оки́слювач. Двокисень селену виконує роль окисника в органічних реакціях (Наука.., 10, 1958, 15). Словник української мови в 11 томах