1. Словник синонімів української мови

оклад

ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Заробіток лікарського практиканта був невеличкий і зовсім недостатній для нових життєвих вимог Безбородька (Ірина Вільде); Лісорубові не вистачало заробітку, щоб прогодувати свою невелику сім'ю (Т. Масенко); (Герміона:) Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Леся Українка); Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Словник Б. Грінченка); Син живе не на свої шістсот, він має ще приробіток поверх того (І. Сенченко). — Пор. пла́та.

КОМПРЕ́С, ОКЛА́Д діал. Настя давала йому води, клала на голову компреси (С. Васильченко); Успокоївся душевно панотець обіцянкою їмості, що вона йому на вечір злагодить зимний оклад до ноги (Лесь Мартович).

ОБЛА́ВА мисл. (полювання, при якому оточується місце, де перебуває звір), ОБЛО́ГА, ОКЛА́Д. Допоміжним засобом існування було полювання на велику дичину, яку ловили, влаштовуючи облави (з посібника); Негр покликав із села кількох своїх знайомих на облогу барса (М. Трублаїні); Трофеї мисливців виявилися солідними — чотири забитих вовки. Але іншим вдалося вирватися з окладу (з газети).

ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал. Минав же рік, і Гриць Семко за солом'яну стріху платив податок більший, ніж Хомаха за дім під бляхою (С. Чорнобривець); Він жалівся, що пани та ксьондзи силою заводять на Україні унію, беруть великі податі, навіть з козацьких удов, беруть оплать з кожної хати (І. Нечуй-Левицький); Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Марко Вовчок); Язиком мелеш, а щоб чинш справно платити, о тім не клопочешся... (Н. Рибак); (2 солдат:) Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (К. Герасименко); А яку ж ми маємо втрату, задзвенів із громади Зіньків голос, коли ми тую землю наймаємо і тими грішми і всі оплатки відбуваємо, ще й зостається? (Б. Грінченко); Приходить чорт і вимагає політок (казка); Все громада програвала... Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (І. Франко).

РИ́ЗА (металеве оздоблення на іконах), ША́ТИ (ША́ТА), ОКЛА́Д. Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок); Золоті шати на образах лисніли (І. Нечуй-Левицький); З великої ікони, в коштовній шаті, дивилося загадкове обличчя Бога (П. Кочура); У хаті баба лазила в оклад ікони, витягла кованого перстенька (Г. Колісник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклад — Окла́д: — матеріал для обкладання, обгортання [25] — надбавка [21] — прибавка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. оклад — окла́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. оклад — (службовця) зарплатня; (на болячці) компрес; (ікони) оправа, оздоба. Словник синонімів Караванського
  4. оклад — Металеве покриття, оздоблення на іконі, що, як правило, закриваючи всю її поверхню, залишає відкритими лише обличчя та руки зображеної особи; риза; заст. шати мн. Словник церковно-обрядової термінології
  5. оклад — -у, ч. 1》 Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений відповідно до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна платня, що видається за виконувану роботу. 2》 іст. Грошовий податок. 3》 мисл. Оточення звіра на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. оклад — 1. платня, податок, див. жаловання, налог, подать 2. (мед.) це див. компрес Словник чужослів Павло Штепа
  7. оклад — ОКЛА́Д, у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу. Дивуватися було з чого. Словник української мови у 20 томах
  8. оклад — оклад мед. компрес (ст) ◊ роби́ти оклад ставити компрес (ст): Не хвилюйтеся, зробіть ввечері оклад з горілкою і медом, і все як рукою зніме (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. оклад — Річна данина, податок Словник застарілих та маловживаних слів
  10. оклад — Декоративне покриття на іконі, переважно з дорогоцінного металу; використовується починаючи з XVI ст.; у розвинутих формах вкриває усю поверхню, залишаючи відкритими лише обличчя й руки. Універсальний словник-енциклопедія
  11. оклад — ОКЛА́Д, у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу. Дивуватися було з чого. Словник української мови в 11 томах
  12. оклад — рос. оклад 1. Посадовий оклад. 2. Тверда обкладинка книги. Eкономічна енциклопедія