оклад

окла́д

Металеве покриття, оздоблення на іконі, що, як правило, закриваючи всю її поверхню, залишає відкритими лише обличчя та руки зображеної особи; риза; заст. шати мн.

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклад — Окла́д: — матеріал для обкладання, обгортання [25] — надбавка [21] — прибавка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. оклад — окла́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. оклад — (службовця) зарплатня; (на болячці) компрес; (ікони) оправа, оздоба. Словник синонімів Караванського
  4. оклад — -у, ч. 1》 Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений відповідно до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна платня, що видається за виконувану роботу. 2》 іст. Грошовий податок. 3》 мисл. Оточення звіра на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оклад — 1. платня, податок, див. жаловання, налог, подать 2. (мед.) це див. компрес Словник чужослів Павло Штепа
  6. оклад — ОКЛА́Д, у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу. Дивуватися було з чого. Словник української мови у 20 томах
  7. оклад — оклад мед. компрес (ст) ◊ роби́ти оклад ставити компрес (ст): Не хвилюйтеся, зробіть ввечері оклад з горілкою і медом, і все як рукою зніме (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. оклад — Річна данина, податок Словник застарілих та маловживаних слів
  9. оклад — Декоративне покриття на іконі, переважно з дорогоцінного металу; використовується починаючи з XVI ст.; у розвинутих формах вкриває усю поверхню, залишаючи відкритими лише обличчя й руки. Універсальний словник-енциклопедія
  10. оклад — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
  11. оклад — ОКЛА́Д, у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу. Дивуватися було з чого. Словник української мови в 11 томах
  12. оклад — рос. оклад 1. Посадовий оклад. 2. Тверда обкладинка книги. Eкономічна енциклопедія