оклад
ОКЛА́Д, у, ч.
1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу.
Дивуватися було з чого. Коли це добровільно людина в професорському званні погоджується на нижчий ступінь та й ще з нижчим окладом плати? (Н. Рибак);
У зв'язку з упорядкуванням заробітної плати запроваджуються нова тарифна система і схема посадових окладів (з публіц. літ.).
2. іст. Грошовий податок.
Переважна більшість українських золотарів походила з міщан.., вони мали власні будинки, часто на магістратській або монастирській землі, за що сплачували “оклад” (з наук. літ.).
3. мисл. Оточення звіра на полюванні.
Трофеї мисливців виявилися солідними – чотири забитих вовки. Але іншим вдалося вирватись з окладу (з газ.);
// Лінія оточення звіра, що позначається якими-небудь мітками (прапорцями, гілками і т. ін.).
4. Металеве покриття, оздоблення на образах, книгах і т. ін.
В цей період [друга половина XVII ст.], наприклад, оклади (прикраси) ікон густо покриваються чіткими формами рослинного орнаменту, пишно розшивається квітами церковний одяг (з наук. літ.);
Золоторукий знав, що на столик треба покласти .. ще не викінчений оклад для книги (П. Загребельний);
Відвідувачі побачать .. стародавні Євангелія в золотих окладах (з газ.).
5. Компрес.
Успокоївся душевно панотець обіцянкою їмості, що вона йому на вечір злагодить зимний оклад до ноги (Л. Мартович);
Оклади з печеної цибулі роблять добре при болях горла (із журн.).
6. діал. Лишок.
Від часу, як Юра розстався з сином.., минув уже рік з окладом (І. Франко).
Значення в інших словниках
- оклад — Окла́д: — матеріал для обкладання, обгортання [25] — надбавка [21] — прибавка [IV] Словник з творів Івана Франка
- оклад — окла́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оклад — (службовця) зарплатня; (на болячці) компрес; (ікони) оправа, оздоба. Словник синонімів Караванського
- оклад — Металеве покриття, оздоблення на іконі, що, як правило, закриваючи всю її поверхню, залишає відкритими лише обличчя та руки зображеної особи; риза; заст. шати мн. Словник церковно-обрядової термінології
- оклад — -у, ч. 1》 Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений відповідно до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна платня, що видається за виконувану роботу. 2》 іст. Грошовий податок. 3》 мисл. Оточення звіра на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оклад — 1. платня, податок, див. жаловання, налог, подать 2. (мед.) це див. компрес Словник чужослів Павло Штепа
- оклад — оклад мед. компрес (ст) ◊ роби́ти оклад ставити компрес (ст): Не хвилюйтеся, зробіть ввечері оклад з горілкою і медом, і все як рукою зніме (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- оклад — Річна данина, податок Словник застарілих та маловживаних слів
- оклад — Декоративне покриття на іконі, переважно з дорогоцінного металу; використовується починаючи з XVI ст.; у розвинутих формах вкриває усю поверхню, залишаючи відкритими лише обличчя й руки. Універсальний словник-енциклопедія
- оклад — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
- оклад — ОКЛА́Д, у, ч. 1. Розмір регулярної грошової винагороди за виконувану роботу, встановлений у відповідності до посади, кваліфікації і т. ін.; заробітна плата, що видається за виконувану роботу. Дивуватися було з чого. Словник української мови в 11 томах
- оклад — рос. оклад 1. Посадовий оклад. 2. Тверда обкладинка книги. Eкономічна енциклопедія