1. Словник синонімів української мови

окова

ОКУТТЯ́ (те, чим оковують що-небудь), ОКО́ВА, ОКО́ВКА розм. рідко. Вони (давньоруські заступи) складалися не з суцільної залізної пластини, а мали залізне окуття країв дерев'яної лопати (з посібника); На стільці з золотими оковами сидів кесар Болгарії Петро (С. Скляренко); Оковка ріжків чемодана.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окова — око́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. окова — -и, ж. 1》 Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. 2》 перев. мн. Те саме, що кайдани 1). || перен. Те, що заважає розвиткові чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окова — ОКО́ВА, и, ж. 1. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях, дерев'яних виробах і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев'яну орендарську люльку в мосяжній окові (І. Словник української мови у 20 томах
  4. окова — ОКО́ВА, и, ж. 1. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев’яну орендарську люльку в мосяжній окові (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. окова — (укр.) Те саме, що і наличник. Архітектура і монументальне мистецтво