1. Словник синонімів української мови

околичний

НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). — Треба руйнувати свої уявлення про навколишній світ і складати нові — нові будуть повніші і справедливіші (Є. Гуцало); Іван.. дивився у вікно, слухав довколишню метушню і шум зливи (П. Колесник); У Люди було багато родичів по околишніх селах (Л. Первомайський); Глянь: уже в полях навкружних починаються жнива (Л. Забашта); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич); Око від перевтоми закривається. Хворий втрачає контакт з оточуючим світом (Ірина Вільде); За річкою — вокзал.., а за ним синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околичний — око́личний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. околичний — -а, -е. 1》 Прикм. до околиця I 1), 2). Околичні будівлі. 2》 Те саме, що околишній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. околичний — ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до око́лиця¹ 1, 2. Околичні будівлі. 2. Те саме, що око́лишній. Зоя має діло з телятами .. Кочує по всіх лісах околичних – кращу пашу вишукує (В. Земляк); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. околичний — Око́ли́чний, -на, -не (від око́лиця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. околичний — ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до око́лиця¹1, 2. Околичні будівлі. 2. Те саме, що око́лишній. Зоя має діло з телятами.. Кочує по всіх лісах околичних — кращу пашу вишукує (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206); Він зрозумів.. Словник української мови в 11 томах