1. Словник синонімів української мови

околишній

НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). — Треба руйнувати свої уявлення про навколишній світ і складати нові — нові будуть повніші і справедливіші (Є. Гуцало); Іван.. дивився у вікно, слухав довколишню метушню і шум зливи (П. Колесник); У Люди було багато родичів по околишніх селах (Л. Первомайський); Глянь: уже в полях навкружних починаються жнива (Л. Забашта); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич); Око від перевтоми закривається. Хворий втрачає контакт з оточуючим світом (Ірина Вільде); За річкою — вокзал.., а за ним синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околишній — око́лишній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. околишній — Навколишній, довколишній, сусідній, р. окільний; Р. зовнішній. Словник синонімів Караванського
  3. околишній — -я, -є. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. || Який живе або перебуває поблизу кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. околишній — ОКО́ЛИШНІЙ, я, є. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. Батько був славний коваль на всі околишні села (І. Словник української мови у 20 томах
  5. околишній — Око́лишній, -ня, -нє (від о́коло) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. околишній — ОКО́ЛИШНІЙ, я, є. 1. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Сюди не доходить свіжий вітрець з околишнього степу і гір... Словник української мови в 11 томах