1. Словник української мови в 11 томах

околишній

ОКО́ЛИШНІЙ, я, є.

1. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній.

Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188);

Сюди не доходить свіжий вітрець з околишнього степу і гір, не досягає і прохолодна тінь лісів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 28);

// Який живе або перебуває поблизу кого-, чого-небудь.

— Може, в цих місцях лютує якась із.. пошестей.. Оця відсутність людей в палаці, незрозумілий острах усього околишнього населення.., хіба ж це не доводить такого припущення? (Юрій Смолич, I, 1958, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околишній — око́лишній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. околишній — Навколишній, довколишній, сусідній, р. окільний; Р. зовнішній. Словник синонімів Караванського
  3. околишній — -я, -є. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. || Який живе або перебуває поблизу кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. околишній — ОКО́ЛИШНІЙ, я, є. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. Батько був славний коваль на всі околишні села (І. Словник української мови у 20 томах
  5. околишній — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови
  6. околишній — Око́лишній, -ня, -нє (від о́коло) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)