окорок

ШИ́НКА (копчене просолене м'ясо, перев. свиняче), ВУ́ДЖЕНИЦЯ діал.; О́КІСТ, О́КОРОК розм. (приготовлене таким способом свиняче стегно). На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (В. Кучер); Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (І. Микитенко); Економісти хвацько орудують біля запеченого окоста (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окорок — о́корок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. окорок — Окіст Словник чужослів Павло Штепа
  3. окорок — -а, ч., рідко. Те саме, що окіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окорок — О́КОРОК, а, ч., рідко. Те саме, що о́кіст. Свинячий окорок власного приготування перед вживанням треба обов'язково запекти або добре проварити (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. окорок — О́КОРОК, а, ч., рідко. Те саме, що о́кіст. Свинячий окорок власного приготування перед вживанням треба обов’язково запекти або добре проварити (Хлібороб Укр., 3, 1967, 40). Словник української мови в 11 томах