1. Словник синонімів української мови

окоренок

ОКОРЕ́НОК (частина стовбура від кореня до гілок; нижня частина дерева, що прилягає до кореня), ПРИ́КОРІНЬ (ПРИКОРЕНЬ), ПРИ́КОРЕНОК, ВІДЗЕ́МОК розм., ОДЗЕ́МОК діал., КОМЕ́ЛЬ діал. Чубенко стояв і стояв,.. сосни в його очах поверталися догори окоренками (Ю. Яновський); Дерево здригнулося від гілля до самого прикорня (Г. Епік); Надумався було (Семен) написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, — не давалася (Л. Смілянський); Гепнув (Іван) головою до якогось відземка (Лесь Мартович). — Пор. сто́вбур.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окоренок — окоре́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окоренок — -нка, ч. 1》 Частина стовбура від кореня до гілок. || Нижня частина дерева, що прилягає до кореня. 2》 Нижній товщий кінець чого-небудь, зробленого з дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окоренок — Нка, ч. Частина стовбура від кореня до гілок. ...ще — чайка однокрила, ще — зигзиця і ще-як окоренок лихоліть. (ЗД:75). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. окоренок — ОКОРЕ́НОК, нка, ч. 1. Частина стовбура від кореня до гілок. Хлопці добралися і до рябини. Стали перепочити, узявшись за окоренок руками (Панас Мирний); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. окоренок — Окоре́[і́]нок, -ре́[і́]нка; -ре́[і́]нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. окоренок — ОКОРЕ́НОК, нка, ч. 1. Частина стовбура від кореня до гілок. Хлопці добралися і до рябини. Стали перепочити, узявшись за окоренок руками (Мирний, І, 1954, 251); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. окоренок — Окоренок, окорінок, -нка м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск. Словник української мови Грінченка