окультивний

НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. (пов'язаний із "потойбічним" світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом). Здається, ждали війська від них чогось надприродного, більшого, ніж спроможна зробити людина (О. Гончар); Мовби сила неземна підкидає їх обох — зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич); Мов зачарована, слухаю голос надземний (Леся Українка); "Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні.." (І. Котляревський); — Трембіта видає густий і холодний, майже містичний звук, — говорив Андрон Гнатович (Є. Гуцало); Окультні явища. — Пор. 1. нереа́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультивний — окульти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. окультивний — -а, -е. Те саме, що окультний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окультивний — ОКУЛЬТИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що оку́льтний. – Месьє! – гукав француз .. – Дозвольте продемонструвати перед вами мої успіхи, яких я досяг в окультивних науках (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. окультивний — ОКУЛЬТИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що оку́льтний. — Месьє! — гукав француз.. — Дозвольте продемонструвати перед вами мої успіхи, яких я досяг в окультивних науках (Загреб., Європа 45, 1959, 285). Словник української мови в 11 томах