1. Словник синонімів української мови

омлівати

НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). — Док.: знеприто́мніти, зомлі́ти (зімлі́ти), умлі́ти (вмлі́ти), обімлі́ти, обме́рти, омлі́ти. Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів (М. Трублаїні); Врешті він почув, що мліє. — Стій... не можу... — шепнув він, опускаючись додолу (М. Коцюбинський); Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок); І що тільки в церкві дяк "Іже" заспіває, Бідна баба у кутку Мало не вмліває (С. Руданський); Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Кучер); Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омлівати — омліва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. омлівати — -аю, -аєш, недок., омліти, -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що зомлівати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омлівати — ОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що зомліва́ти. Він спочиває, омліває часом, прокидається і знов повзе на дні комишевого моря (М. Коцюбинський); Мотря тихенько вийшла надвір та трохи не омліла... Словник української мови у 20 томах
  4. омлівати — Омліва́ти і умліва́ти, -ва́ю, -ва́єш = зомліва́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. омлівати — ОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що зомліва́ти 1. Він спочиває, омліває часом, прокидається і знов повзе на дні комишевого моря (Коцюб. Словник української мови в 11 томах