1. Словник синонімів української мови

омріювати

ВИМРІ́ЮВАТИ (створювати в уяві, думках, мріях), ВИМРІВА́ТИ, ВИМА́РЮВАТИ, ОБМА́РЮВАТИ рідко; ОМРІ́ЮВАТИ (виношувати в думках). — Док.: ви́мріяти, ви́марити, обма́рити, омрі́яти. Її я вимріяв собі в ночах глухих безсонних... (В. Сосюра); Радість прийшла несподівана й зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (С. Васильченко); Вовтузиться (Устина).., водить розплющеними очима по хатній прозорій темряві й щось вимарює собі (С. Васильченко); Ти омріював не раз любов — Дорогої, жданої дружини (А. Турчинська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омріювати — омрі́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. омріювати — [оумр’ійуватие] -йуйу, -йуйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. омріювати — -юю, -юєш, недок., омріяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Виношувати в думках; плекати мрію про кого-, що-небудь. 2》 Дуже чекати, сподіватися чого-небудь; прагнути до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. омріювати — ОМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМРІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого, що. 1. Виношувати в думках; плекати мрію про кого-, що-небудь; вимрівати. Ти омріював не раз любов – Дорогої, жданої дружини (А. Турчинська); Омріяв образи і тему: Щодня трудився до зорі... Словник української мови у 20 томах
  5. омріювати — ОМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМРІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Виношувати в думках; плекати мрію про кого-, що-небудь. Ти омріював не раз любов — Дорогої, жданої дружини (Турч., Земле моя.. Словник української мови в 11 томах