опам'ятати

ОПАМ'ЯТА́ТИ (вивести когось із стану непритомності, забуття), ОПРИТО́МНИТИ, ОЧУ́ТИ́ТИ розм., ОПАМ'ЯТУВА́ТИ рідко. — Недок.: опам'ято́вувати, оприто́мнювати. Дужий вітер, дощ миттю опам'ятали юнака (О. Досвітній); Далеке світло опритомнило його (Ірина Вільде); Бризкала в лице недужій, давала нюхати спирту, — очутила (Олена Пчілка).

ОПАМ'ЯТА́ТИ (вивести когось із стану задуми, розгубленості тощо), ОТЯ́МИТИ, ОЧУ́ТИ́ТИ розм. — Недок.: опам'ятовувати, отя́млювати. Що таке? Чого вона хоче? Що-о? — Сніданок чи подавати? Ах, то Варвара. Це трохи опам'ятало його (М. Коцюбинський); Повчання Омеляна не отямило парубка (М. Стельмах); Наймит ізважився покликати хазяїна в другу хату до обіду. Це очутило трохи Корнія (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опам'ятати — (вивести когось із забуття) опритомнити, очутити, (із задуми) отямити. Словник синонімів Полюги
  2. опам'ятати — опам'ята́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. опам'ятати — див. опам'ятовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опам'ятати — ОПАМ'ЯТА́ТИ див. опам'ято́вувати. Словник української мови у 20 томах